Іспанські астрономи вперше провели спектроскопічний аналіз рідкісного атмосферного явища, відомого як » привиди «. Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications. Дослідження було виконано співробітниками Інституту астрофізики Андалусії та Політехнічного університету Каталонії.

Явище «привидів» являє собою форму короткочасних подій, що світяться (TLE), що виникають над грозами у верхніх шарах атмосфери. Ці явища, вперше відкриті в 1989 році, включають блискавки «спрайти», а також гало, ельфів, сині струмені та гігантські струмені.

У 2019 році під час спостереження за штормом в Оклахомі було зафіксовано незвичайне зелене свічення, що тривало кілька мілісекунд над енергійними спрайтами. Це явище, ймовірно, викликане збудженням кисню у верхніх частинах спрайтів, отримало назву «Зелені випромінювання збудженого кисню у верхніх частинах спрайтів» або, неофіційно, «привиди».

Дослідники, під керівництвом Марії Пассас-Варо, розпочали систематичне спектроскопічне дослідження для аналізу спектральних випромінювань «привидів». Метою було вивчення тимчасової еволюції спектральних випромінювань у діапазоні від 500 до 600 нм.

Команда виявила, що атомарний кисень, збуджений приблизно 557,73 нм, відіграє ключову роль цьому явище. Ця лінія випромінювання також є у полярних сяйвах та інших атмосферних явищах. Крім того, у спектрах «привидів» були виявлені сліди атомарного натрію, іонізованого кремнію, молекулярного азоту, а також атомарного нікелю та заліза.

Особливий інтерес представляє зелене свічення «примар», яке, на думку вчених, може бути пов’язане з збудженим нейтральним залізом на довжинах хвиль 580,45 нм, 583,46 нм і 586,72 нм. Ці випромінювання можуть фіксуватися зеленим компонентом більшості камер.

Результати дослідження можуть вимагати перегляду існуючих теорій про ці атмосферні явища та розробку більш точних моделей плазмової кінетики та електродинаміки в умовах впливу TLE.