Згідно з оцінкою Мінторгівлі США, за останні 10 років Китай вклав близько 150 млрд доларів у свою індустрію виробництва мікросхем.

Перебуваючи під тиском американських санкцій, китайські компанії на кшталт Huawei вкладають кошти в розвиток місцевих виробників чипів. Уряд також субсидує їх. У підсумку ланцюжок постачань напівпровідників до Китаю неухильно зростає, і є побоювання, що Піднебесна зможе наздогнати західних конкурентів, пише The Economist.

Китай неухильно знижує свою залежність від іноземних напівпровідникових технологій. Компанія Huawei, яка 2019 року постраждала від санкцій, що відрізали їй доступ до американських технологій, активно розвиває екосистему виробництва чипів у КНР. У березні 2023 року компанія заявила, що досягла успіху в розробці програмного забезпечення (ПЗ) для електронного проєктування й автоматизації (EDA) створення креслень мікросхем. Це, за її словами, звільнить китайську промисловість від необхідності закуповувати іноземні технології для створення напівпровідників 14 нм і більше.

Такі великі напівпровідникові виробники, як SMIC, усе частіше купують місцеве обладнання. У підсумку частка китайських виробників інструментів для виготовлення пластин на внутрішньому ринку зросла з 4% у 2019 році до приблизно 14% у 2023 році.

Китай намагається власними силами впоратися з тиском із боку Вашингтона на технологічний сектор. Huawei випустила у 2023 році 7-нм чип і на черзі випуск 5-нанометрового процесора. ШІ-чипи Ascend від Huawei використовуються Baidu для чат-бота Ernie. А на основі програмної платформи CANN від цього ж виробника розробники можу створювати ШІ-моделі. Але навіть якщо Huawei і SMIC досягнуть успіху у виробництві 5-нм чипів, вони однаково сильно відстануть від південнокорейської компанії Samsung і тайванського виробника TSMC, які запустили 3-нм чипи в тираж у 2022 році.

Згідно з оцінкою Міністерства торгівлі США, за останні 10 років Китай вклав близько 150 млрд доларів США у свою індустрію виробництва мікросхем. Уряд, завдяки різним інвестиціям, тепер присутній у всьому ланцюжку постачання напівпровідників у країні. SMIC частково належить державі, як і AMEC, виробник літографічного обладнання. Контрольний пакет акцій Empyrean, виробника деталей і витратних матеріалів, належить державній фірмі. Уряд Шеньчженя, де базується Huawei, інвестує в багатьох виробників чипів, із якими співпрацює ця компанія. Звісно, якщо спиратися на глобальний ланцюжок постачань, то технології розвиватимуться набагато ефективніше, однак китайські чиновники думають не про ефективність, а про безпеку.

Источник: focus.ua