1 листопада 2021 року на телефон жінки почали дзвонити та писати з компанії «Гоуфінгоу». Їй хотіли повідомити про те, що прийшов час сплачувати борги по кредитах. Проте жінка нічого про них не знала.

Коли мешканка Києва подала запит до «Українського бюро кредитних історій», то дізналася, що від її імені у вересні та у жовтні 2021 року хтось оформив три позики. 

Через це жінка у листопаді 2021 року звернулася до Дніпровського управління поліції у Києві. Там за її заявою було зареєстровано кримінальне провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12021105040003845.

Поки в поліції шукали злодіїв, жінка вирішила скасувати угоди у суді.

Що було у суді

Жінка подала позов до суду та просила визнати недійсними три договори, які хтось оформив за неї в компанії «Гоуфінгоу». Також постраждала просила видалити всю інформацію про неї з бази даних фірми та прибрати згадку про кредити з «Українського бюро кредитних історій».

Судячи з реєстру судових рішень, «Гоуфінгоу» ніяк не відреагував на заяви жінки.

Проте суддя встановила, що 23 вересня 2021 року хтось від імені жінки взяв у борг 4 тисячі гривень. Після цього, 2 жовтня невідомі в цій же компанії отримали ще дві позики. Кожна з них на 5500 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що кредити брали на сайті, а кошти перерахували на банківську картку Ощадбанку. Однак згідно з довідкою з банку, жінка не мала в цьому банку тоді відкритих рахунків.

Крім того, номер телефону, за яким реєструвалися на сайті та підтверджували угоди, до постраждалої теж не мав жодного відношення. На підтвердження своїх слів жінка надала договори про надання послуг мобільного зв’язку.

Що вирішив суд

Жінка довела, що в той час, як шахраї оформлювали на неї кредити, в неї не було електронного цифрового підпису, яким би вона могла підписати угоди.

«Згідно довідок АТ «КБ «ПриватБанк» про надання послуг КЕП від 18.11.2021 року позивачем було оформлено електронний підпис строком дії з 10.09.2020 року по 10.09.2021 року та електронний підпис строком дії з 21.10.2021 року по 21.10.2022 року», — йдеться у матеріалах справи.

З цього суддя зробила висновок, що станом на момент оформлення спірних договорів 23 вересня та 2 жовтня 2021 року у жінки не було електронного цифрового підпису.

Через відсутність доказів того, що жінка реєструвалася на сайті, підтверджувала угоди своїм підписом та отримувала гроші на свою картку суддя вирішила, що угоди оформлювала не вона.

Тому у серпні 2022 року суддя Голосіївського районного суду Києва Тетяна Шевченко вирішила визнати договори недійсними та прибрати інформацію про жінку з бази даних компанії. Проте суддя вирішила не видаляти інформацію про кредити з «Українського бюро кредитних історій» й назвала ці вимоги «передчасними».

Рішення судді Шевченко не оскаржували та воно набрало чинності у вересні 2022 року.

Источник: informator.ua