У німецький зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM планують інтегрувати штучний інтелект. За словами експертів Defense Express, якщо німці це зроблять, то було б логічно випробувати таку зброю на фронті в Україні. 

Аналітики наголосили, що для цього вже є ініціатива зі сторони нашої держави, про що пишуть західні медіа. 

Зокрема у заяві від платформи Brave1, яку отримало агентство Reuters, йдеться про те, що Україна дозволить іноземним оборонним компаніям випробовувати свої нові зразки зброї на передовій. 

«Заявляється, що перелік пріоритетів для таких випробувань — системи протиповітряної оборони, зокрема «нові можливості ППО», перехоплювачі дронів, системи наведення зі штучним інтелектом та будь-які рішення по боротьбі з керованими авіабомбами. Також в цей перелік входять наземні та морські безпілотники, системи обміну даними, які дозволять збільшити точність стрільби «класичних» артилерійських систем», — додають у матеріалі.

Механізм працюватиме таким чином — компанії-виробники будуть надсилати свою зброю до України, проводити онлайн навчання з використання та застосування, а вже тестувати його будуть українські військові, які формуватимуть та надсилатимуть звіти. 

«Поки що заявляється лише в загальних рисах, що гравці західного ОПК мають інтерес до проведення випробувань за такою схемою, без конкретних вказівок на назви. По суті, маємо певне переформатування концепції «полігону для новітнього озброєння в Україні», котра тепер отримала вираженіший акцент, аніж порівняно з початком повномасштабного вторгнення», — наголосили експерти.

У Defense Express підкреслили, що йдеться про випробування всіх можливих технологічних рішень, які мають вирішити базові проблеми, а саме питання з протиповітряною обороною, засобами для боротьби проти ворожих КАБів, масштабуванням застосування безпілотників для стримування армії РФ та ін.

«Тобто мова про вирішення саме тих проблем для нас, котрі на даний момент дають можливість російським окупантам просуватись вперед. Формулювати концепцію саме як «полігон» в даному випадку доречно, оскільки тут мова скоріше про формат перевірки та «відсіювання» рішень, які будуть життєздатними, або ж ні», — підсумували аналітики.

Источник: unian.ua