Протягом останнього року РФ втратила ряд ключових авторитарних союзників – сирійського лідера Башара Асада, президента Венесуели Ніколаса Мадуро. А зараз є ризик для виживання Ісламської Республіки в Ірані.

Про це пише Foreign Policy, відзначаючи, що РФ не наважується на пряме військове втручання в Іран. Натомість Москва робить те, що звикла – допомагає посилити інструменти репресій. І хоч публічно Кремль засуджує «іноземне втручання» в країну, однак фактично Москва продовжує надавати ключове військове обладнання та сучасні технології придушення інтернету, які сьогодні використовує іранський режим.

Журналісти зазначають, що для Росії стабільність іранського режиму полягає не лише у питанні впливу за кордоном. Це також стосується й особистих страхів Москви щодо вразливості авторитарного режиму всередині країни.

Саме тому Росія масово передає Ірану озброєння – від автоматів Калашникова та СВД Драгунова, то броньованих машин піхоти та вертольотів. Однак не менш важливою є допомога Москви в технологічному плані. Видання зазначає, що після попередніх масованих протестів, іранська делегація з 17 осіб провела вісім днів, відвідуючи дочірні підприємства великого російського оборонного конгломерату. І предметом цієї розмови були електрошокери, світлові гранати, вибухові заряди та інші так звані нелетальні системи, призначені для знешкодження протестувальників при мінімізації політичних витрат. 

Ще один важливий вплив Москви на Іран – це можливість контролювати інформаційне середовище. 8 січня в Ірані почалося тривале відключення інтернету. І воно є важливим з тієї точки зору, що поки в країні були відключені мобільні мережі та міжнародний доступ для громадян, урядові платформи, банківські послуги та затверджена внутрішня інфраструктура залишилися в мережі. Завдяки цьому влада Ірану змогла знерухомити суспільство, але зберегти командування та контроль. 

Журналісти відзначають, що все це відображає стратегію Москви щодо Ірану – Кремль не буде відправляти війська для патрулювання іранських вулиць або здійснювати пряме військове втручання для порятунку режиму. Натомість Росія продовжуватиме робити те, на що вона здатна: давати режиму можливість врятуватися самостійно. Це означає дискретну, але постійну підтримку, спрямовану на посилення примусових можливостей Ісламської Республіки, зберігаючи при цьому правдоподібну можливість заперечення.

Крім того, РФ намагається врятувати режим в Ірані дипломатично. Як постійний член Ради Безпеки ООН, Москва може блокувати або пом’якшувати ініціативи щодо санкцій.

«Втім, простір для маневрів у Росії може різко звузитися, якщо у конфлікт втрутиться США. З одного боку, прямі дії США обмежать Росію, підвищивши ризики втягнення у конфлікт і обмеживши корисність каналів підтримки, які можна заперечити. З іншого боку, це також може посилити мотивацію Москви до посилення допомоги, не доходячи до прямого втручання», — йдеться у статті.

На тлі цього, прогнозють автори, РФ уникатиме відкритого військового розгортання, але може посилити підтримку в існуючих напрямках. Втім, такі дії будуть спрямовані на те, щоб виграти час, а не визначити політичне майбутнє Ірану. 

Источник: unian.ua