Наразі на одну з найуспішних розробок України — далекобійний БпЛА “Лютий” припадає близько 80% всіх влучань по російських НПЗ.

Що відомо про історію розробки та випробувань “Лютого”

У матеріалі видання зазначається, що перші розробки “Лютого” мали проблеми з передньою стійкою шасі та калібруванням компаса.

Під час пусків оператори змушені були супроводжувати БпЛА на автомобілях, наражаючи себе на реальну небезпеку.

Тому оператор мав ті перші борти підрулювати постійно, щоб вони рівно ішли по злітці. А це значить, що тобі треба гнатись на машині на швидкості до 150 км/год ззаду за цією 50-кілограмовою бомбою, щоб оператор бачив її і міг вирівнювати по смузі. Ясно, що ніхто не хотів так його запускати, — розповів журналістам видання один з розробників.

За його словами, в день такої проблеми не було, оскільки сам по собі БпЛа дуже великий — понад 4 метри, розмах крил — майже 7 метрів.

Однак вночі доводилось його супроводжувати.

Гарантоване ураження осколками у «Лютого» десь 400–500 метрів. Тому ми навіть бронежилетів не вдягали, вони б нас не врятували, — зазначає один з учасників перших пусків.

ГУР та СБУ атакували металургійний комбінат у Липецьку – джерелаhttps://t.co/xjTyD7XQIK

УП також отримала відео зльоту одного з безпілотників, якими атакували комбінат. pic.twitter.com/5yvoWrwuEo

— Українська правда (@ukrpravda_news) February 24, 2024

Перше його застосування здійснили 28 серпня — Сили спецоперацій ЗСУ вдарили різними БПЛА по базі 126-ї бригади берегової охорони Чорноморського флоту РФ у Криму в Перевальному.

Перші реальні пуски “Лютого” почались наприкінці вересня 2023 року.

Для першого запуску обрали одну з ділянок траси в Чернігівській області, яка колись використовувалася як аеродром.

Літаки були нові, мали 50 кілограмів бойової частини — важливо було, щоб вони принаймні перелетіли через кордон.

Тоді ще ніхто не розумів, наскільки ці перші екземпляри могло водити по трасі, вони скочувались на узбіччя. А ще ж і траси спроєктовані так, щоб вода стікала з дороги на обочини. Тобто там є невеликий нахил. І цього нахилу досить, щоб навігація трохи сходила з розуму, — пригадує один з учасників першого бойового запуску дрона.

Що відомо про бойові успіхи “Лютого”

Перший запуск по Росії затягувався.

Один раз перерваний зліт. Розвертаємось, їдемо на початкову точку. Другий старт — знову зносить дрон. Знову перерваний зліт. Це як бути першим космонавтом: важко не тому, що це неможливо, а тому, що нема в кого запитати, як правильно зробити.

Але так хотілося долетіти і влупити по москалях, що ми сідаємо третій раз: літак піднімається і — летить. А тоді приліт, і не куди-небудь, а в нафтобазу біля аеродрому в Сочі. А це був єдиний аеродром тоді, який у росіян на Чорному морі працював. Це був тріумф, — пригадує учасник запуску.

Другий політ відбувся 10 днів потому, 1 жовтня, і знову в район Сочі. Цього разу під удар «Лютого» потрапила стоянка гелікоптерів, які обслуговували, зокрема, і путінську резиденцію.

Ми влупили по їхньому вертолітному майданчику, посікли кілька вертольотів. Але ми спочатку не знали, що за день до цього там Путін зустрічався з Токаєвим. Путін був за 12 кілометрів від місця, куди прилетів другий «Лютий». Нам потім це підтвердили, — зазначає співрозмовник видання з українських спецслужб.

Однак, як зазначається, у публікації, станом на травень 2024 року “Лютий” взяли на озброєння не тільки спеціальні служби та розвідка, а й Повітряні сили ЗСУ.

Така масовість виробництва й оперування дронами дала змогу почати планувати масштабні спільні операції, до яких залучено одразу кілька структур.

Найгучнішими спільними операціями кількох служб відразу стали атаки на Новолипецький меткомбінат, нафтопереробні заводи в Рязані, Нижньому Новгороді, Татарстані. Удари по рязанських об’єктах стали однією з візитівок «Лютого». Адже саме там під час денних польотів добре видно, як кілька дронів поспіль потрапляють в одне й те саме місце з хірургічною точністю, виводячи найдорожчі вузли НПЗ з ладу, — підкреслюється у матеріалі.

Источник: news.online.ua