Проблема класичних науково-дослідних суден завжди впиралася в «вікно можливостей»: шторм або обмежена автономність змушували згортати місії в самий розпал.

Шанхайський університет Цзяотун (SJTU) запропонував вихід — будівництво першого у світі надвеликого плавучого хаба. Це повноцінний дослідницький вузол, здатний роками «тримати точку» у відкритому океані.

В основі лежить напівзанурювана двокорпусна конструкція. Головний фокус розробників — поєднати інертність нафтової платформи з можливістю швидкої релокації. Технічне завдання передбачає роботу з обладнанням на глибинах до 10 000 метрів.

Фактично, це «рентген» для абісальних зон, включно з Маріанською западиною. За даними розробників, платформа оперуватиме зондами вагою в кількасот тонн, не втрачаючи стабілізації навіть під час пікових штормових навантажень.

Шанхайський проєкт планують вивести на повну потужність до 2030 року. Хаб стане головним полігоном для іспитів глибоководної техніки: від систем видобутку мінералів до автономних підводних апаратів. Ключова перевага тут у переході від лабораторних тестів до випробувань in-situ (на місці), що критично важливо для морської інженерії.

Ян Цзяньмінь, провідний фахівець SJTU, акцентує на унікальній баластній системі: об’єкт доходить до цілі як судно, а потім трансформується у нерухому базу. Окрім промислових цілей, «острів» закриватиме і гуманітарні потреби — наприклад, уточнення моделей прогнозування тайфунів для захисту прибережних мегаполісів.

Источник: techno.nv.ua