Після успіху базового багатоцільового винищувача F-16 в 1977 році інженери General Dynamics розпочали проєкт SCAMP (Supersonic Cruise and Maneuver Prototype), щоб підвищити дальність польоту та ударні можливості «Бойового Сокола» без втрати маневреності літака й результатом цього проєкту став прототип F-16XL з подовженим фюзеляжем і абсолютно новим крилом особливої форми, пише Армія Inform. 

Однак, програму було вирішено закрити через брак коштів та зміну пріоритетів командування. Вказується, що F-16XL ніс майже стільки ж пального, як двомоторні винищувачі, при цьому не потребував підвісних баків для більшості завдань. 

Літак з озброєнням був здатний зберігати високу швидкість. Він міг виконувати ривок на надзвук навіть із повним бомбовим навантаженням на великих і малих висотах.  

Примітно, що F-16XL зберіг всі позитивні риси звичайного «Бойового Сокола»: високий запас тяги, чудову маневровість і сучасну авіоніку.  Окрім цього, він міг нести повний набір керованого озброєння «повітря-повітря» для самозахисту разом з бомбовим навантаженням. 

Тобто, йдеться в матеріалі, він не був легкою ціллю в разі перехоплення й міг би захистити себе у повітряному бою. Інженери врахували можливість двомісної конфігурації F-16XL. Наявність оператора зброї поруч із пілотом під час складних місій було цінним рішенням. 

Саме тому F-16XL повинен був стати багатоцільовим літаком, який поєднав би ролі винищувача завоювання переваги в повітрі, тактичного бомбардувальника і навіть перехоплювача далекої дії. 

Вказується, що перший політ F-16XL-1 відбувся 3 липня 1982 року. Програма випробувань двох F-16XL тривала впродовж 1982–1983 років. Потім їх представили на очний конкурс проти модифікованого двомісного F-15, в майбутньому F-15E, в рамках Enhanced Tactical Fighter. 

Однак, концепції суттєво різнилися: F-15E був еволюційною модифікацією наявного винищувача, тоді як F-16XL потребував масштабніших змін конструкції та доведення систем.  Це означало, що потрібні більші інвестиції, ніж вважалося спочатку, а також були ризики для запуску «Ударного Сокола» в серію. 

Тому, після програшу в конкурсі Enhanced Tactical Fighter обидва побудовані F-16XL відправили на зберігання, а в 1985 році їх законсервували на базі Едвардс. Зазначається, що F-15E Strike Eagle став основою тактичної авіації США на кілька десятиліть замість нього. 

В статті йдеться, що в 1988 році обидва прототипи передали NASA для використання в дослідницьких програмах. Вони отримали бортові номери NASA 849 та 848. Ці літаки залучили до експериментів зі Supersonic Laminar Flow Control (SLFC) — управління ламінарним потоком на надзвукових швидкостях. 

В 1996 році обидва F-16XL відправили на зберігання до Льотно-дослідницького центру імені Драйдена на базі Едвардс, а в 2009 році їх остаточно списали. Проте один екземпляр зберігається в музеї на авіабазі. 

Источник: unian.ua