Разом з тим, Головне юридичне управління ВР зазначило, що у тексті до другого читання вбачається вибірковий підхід до визначення категорії осіб, на яких поширюватимуться положення про соціальні гарантії.

Верховна Рада 13 липня ухвалила в цілому законопроект №9110, яким пропонується надати військовослужбовцям Збройних Сил, Нацгвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку, які під час виконання обов’язків військової служби у військових частинах, у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, одержали поранення, контузію, каліцтво або захворювання, що призвели до інвалідності, внаслідок завданих у період військової агресії рф проти України з 24 лютого 2022 року по відповідних військових частинах та навчальних закладах/закладах освіти ракетних, артилерійських, авіаційних ударів, та членам сімей таких загиблих (померлих) осіб додаткові соціальні гарантії, а саме:

1. право на визнання особою з інвалідністю внаслідок війни та членом сім’ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України;
2. таким особам встановлюватиметься група інвалідності без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи, у разі отримання ушкоджень, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій;
3. такі особи матимуть право на безоплатну психологічну допомогу, а також можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико- психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України.

Відповідні пропозиції містилися до другого читання (фінальний текст досі не опубліковано).

Як зазначило Головне юридичне управління ВР, у тексті до другого читання вбачається вибірковий підхід до визначення категорії осіб, на яких поширюватимуться положення проекту. Так, згідно з діючими положеннями Закону про статус ветеранів війни, з числа осіб з особливим видом їх службової діяльності особами з інвалідністю внаслідок війни визнаються також поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці МВС, ДСНС, Державної пенітенціарної служби України, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України. Проте проектом не передбачено поширення його положень на цю категорія осіб.

Ще одним прикладом «точковості» змін, які здебільшого лише сприяють зростанню незбалансованості системи соціальної підтримки відповідної категорії осіб, є прийнятий 20 березня 2023 року Закон України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров’ю, завдану працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» № 2980-IX.

Згідно з цим Законом за аналогічних умов (встановлення інвалідності у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов’язків у період військової агресії рф проти України в районах, що піддавалися після 24 лютого 2022 року бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а також у разі смерті) особам з числа працівників об’єктів критичної інфраструктури, державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування призначається одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров’ю у розмірі від 200 до 800 тисяч гривень (у разі смерті — 1 мільйон гривень). Як вбачається, поза системою соціального захисту залишаються інші категорії працівників, які під час виконання службових обов’язків внаслідок бомбардувань, авіаударів та інших збройних нападів можуть одержати поранення, каліцтво, контузію або захворювання, що призведе до інвалідності або смерті. Такий вибірковий підхід не узгоджується зі статтею 1 Конституції України, згідно з якою «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», вважають фахівці Управління.

Источник: sud.ua