Штучний інтелект поки що частіше доповнює роботу людей, ніж замінює їх. Про це йдеться у новому звіті компанії Anthropic, що проаналізувала використання свого ШІ-помічника Claude. Дослідження показує складніший і неоднорідний вплив ШІ на ринок праці, ніж очікувалося, пише EuroNews.

У звіті Anthropic вивчали, як люди та компанії користувалися Claude, на основі великої вибірки анонімних розмов. Автори дійшли висновку, що нині ШІ здебільшого допомагає працівникам виконувати завдання, а не безпосередньо витісняє їх із робочих місць.  Водночас дослідження демонструє, що вплив ШІ суттєво відрізняється залежно від професії. 

Замість підрахунку частоти використання ШІ автори зосередилися на тому, які саме завдання йому доручають. Для цього вони запровадили набір показників, які назвали “економічними примітивами”, що враховують типи завдань, їхню складність, рівень освіти, необхідний для формування запиту та розуміння відповіді, а також автономність і надійність роботи ШІ. Такий підхід, за словами авторів звіту, дозволяє точніше оцінити реальний вплив технології.

Згідно з дослідженням, 49% робочих місць нині можуть використовувати ШІ щонайменше для чверті відповідних завдань. Це на 13 відсотків більше, ніж на початку 2025 року. Аналіз ґрунтується на двох мільйонах реальних розмов із платним і безплатним сервісом Anthropic у листопаді минулого року.

Звіт показує, що Claude найчастіше застосовують для завдань, пов’язаних із програмуванням. Загалом ШІ активніше використовують у роботах, які потребують вищого рівня освіти, ніж середній в економіці. Водночас не всі офісні професії зазнають однакового впливу.

“Для деяких професій він усуває найбільш вимогливі до навичок завдання, для інших — найменш”, — йдеться у звіті. 

У дослідженні також зафіксовано суттєві географічні відмінності. Хоча робочі завдання становлять найбільшу частку використання Claude загалом, у країнах із нижчим ВВП на душу населення освіта виходить на перше місце. У країнах з вищими доходами, навпаки, зростає частка особистого застосування ШІ. Anthropic пов’язує це з різними етапами впровадження технології. 

Дослідники також оцінили, чи використовується Claude для повної автоматизації завдань або для доповнення роботи людини. На сайті Claude 52% робочих розмов стосувалися саме доповнених завдань. Водночас ця частка зменшилася на п’ять відсотків порівняно з січнем минулого року.

Звіт також показав, що складніші завдання виконуються менш надійно. Зі зростанням складності або тривалості завдання рівень успіху Claude знижується, що обмежує реальну економію часу для користувачів. Автори дослідження зауважують, що попередні оцінки часто переоцінювали ефект продуктивності ШІ.

“Claude має труднощі зі складнішими завданнями: зі збільшенням часу, необхідного для виконання завдання людині, рівень успіху Claude падає”, — зазначили у звіті. 

Автори наголошують, що важливо не лише вимірювати масштаби впровадження ШІ. Розуміння того, як саме його використовують, має не менше значення.

“Наскільки охоче користувачі експериментуватимуть зі штучним інтелектом, і чи створять політики регуляторний контекст, який сприятиме як безпеці, так і інноваціям, визначатиме, як штучний інтелект трансформуватиме економіку”, — підсумували автори звіту.

Раніше дослідження Perplexity та Гарварду також виявило, що активними користувачами ШІ-помічників є переважно освічені фахівці з розвинених країн. Хоча понад половина запитів стосується особистого життя, третина завдань спрямована на підвищення робочої продуктивності та навчання. Аналітики зафіксували, що з часом люди починають довіряти алгоритмам складніші професійні доручення замість простих побутових питань.