Для того, щоб повністю перейти на поновлювану чисту енергетику, зовсім не обов’язково встановлювати вітряки і сонячні панелі де завгодно, вважають вчені з Австралійського національного університету, пише The Conversation. Ендрю Блейкерс і Давид Фернандо Сілалахі опублікували роботу, в якій пропонують теоретичне розв’язання проблем енергогенерації всього світу завдяки сонячним панелям, встановленим поблизу екватора на поверхні морів і океанів.

Саме на екваторі найкраще місце для збору сонячної енергії, стверджують дослідники. На їхню думку, величезні масиви сонячних панелей, що плавають у спокійних морських і океанічних регіонах, могли б ефективно забезпечувати необмеженою кількістю сонячної енергії густонаселені країни Південно-Східної Азії та Західної Африки, а також у перспективі і весь світ.

Наприклад, сонячна енергія тільки в Індонезії може генерувати близько 35 000 терават-годин (ТВтг) сонячної енергії на рік, що відповідає поточному світовому виробництву електроенергії (30 000 ТВтг на рік). Не тільки Індонезійський архіпелаг, а й екваторіальна частина Західної Африки поблизу Нігерії мають найбільший потенціал для морських плавучих сонячних батарей, вважають експерти.

Плавучі сонячні батареї також можна розміщувати на внутрішніх озерах і водосховищах. Внутрішня плавуча сонячна енергія має великий потенціал і вже швидко розвивається. Вчені вже підрахували, що згідно з тепловими картами, можна швидко знайти регіони, в яких за останні 40 років не було великих хвиль або сильних вітрів. Плаваючі сонячні панелі в таких регіонах не потребують потужного і дорогого інженерного захисту.

Регіони, в яких немає хвиль заввишки понад 6 метрів і вітру сильніше за 15 метрів на секунду, можуть генерувати до одного мільйона ТВтг на рік. Це приблизно вп’ятеро більше річної енергії, ніж потрібно для повністю збезвуглецьованої світової економіки, що підтримує 10 мільярдів людей.

Саме країни на кшталт Індонезії можуть у майбутньому генерувати основний запас сонячної енергії, стверджують учені. Морська площа Індонезії, що становить 6,4 мільйона квадратних кілометрів, у 200 разів більша, ніж потрібно, якби всі майбутні потреби Індонезії в енергії задовольнялися шляхом морських плавучих сонячних батарей. Звичайно, під час розміщення таких конструкцій особливу увагу необхідно приділити мінімізації шкоди морському середовищу і рибному промислу.

Робота вчених має суто теоретичний аналіз. Реалізація їхньої пропозиції цілком залежить від фінансування з боку урядів або зацікавлених комерційних компаній.

Источник: focus.ua