Незнання мови країни перебування — головна причина, чому українці в ЄС не можуть знайти роботу, навчатися або звернутися по медичну допомогу

Кожен третій український біженець на території ЄС хоче повернутися додому, в Україну. Така сама кількість українців воліла б залишитися в Європі. Такі висновки опитування «Втеча з України. Досвід переміщених осіб у ЄС»,  яке провела неурядова правозахисна європейська організація European Union Agency for Fundamental Rights (FRA). Експерти організації опитали майже 15 тисяч українських біженців віком понад 12 років у Болгарії, Чехії, Естонії, Німеччині, Угорщині, Італії, Польщі, Словаччині та Іспанії в період із серпня по вересень 2022 року.

Автори опитування зазначають, що майже половина опитаних українських біженців поскаржилася на те, що від моменту приїзду у країну перебування часто перебувають у пригніченому чи депресивному стані. 79% респондентів повідомили, що стикаються з фінансовими труднощами, і лише 33% мають оплачувану роботу.

4 березня 2022 року Європейський Союз вперше за історію існування активував директиву про тимчасовий захист для біженців з України. За інформацією управління верховного комісара ООН у справах біженців, на території ЄС перебувають 4 мільйони 823 тисячі українців.

«Швидка активація директиви про тимчасовий захист дала людям, які тікали від війни, можливість швидко облаштуватися, працювати, подорожувати та отримувати доступ до послуг на всій території ЄС, але опитування засвідчило, що практичні труднощі існують», — йдеться в повідомленні FRA.

Дані опитування свідчать, що хоч 23% українських біженців відвідують мовні курси, недостатнє знання мови країни, яка приймає, — основна причина того, що діти та молодь кидають навчання, дорослі не можуть знайти роботу або отримати медичне обслуговування.

«59% опитаних сплачують за житло, проте часто мають ділити зручності — такі, як туалет або кухня. Багатьом не вистачає усамітнення чи тихого місця, де їхні діти могли б навчатися», — йдеться в опитуванні. 

59% українських дітей, які перебувають у ЄС, продовжують навчатися в українських школах онлайн або самостійно за допомогою дидактичних матеріалів чи навчальної підтримки з України.

Із фінансовими проблемами стикається кожен другий респондент старший 16 років. Опитані повідомили, що «їхні родини долають певні або значні труднощі, щоб звести кінці з кінцями у країні, яка приймає. Лише чверть дорослих респондентів може покрити свої базові щоденні витрати завдяки роботі. І тільки половина дорослих опитаних сказала, що влада допомагає фінансово із часу прибуття», — зазначено в документі.

Серед опитаних жінок 33%  не працюють, тому що повинні доглядати за дітьми або літніми чи хворими родичами. 48% жінок зазначили, що робота, яку їм вдалося знайти, не відповідає рівню їхньої освіти.

Лише один із трьох респондентів вважає, що його здоров’я перебуває у задовільному стані, і кожен другий повідомив про серйозні проблеми зі здоров’ям. Попри високі показники депресивних станів серед українських біженців дві третини опитаних зазначили, що оптимістично налаштовані на майбутнє.

Автори опитування зауважують, що більшість біженців з України травмовані пережитим під час війни, проте лише одна третина звернулася по психологічну підтримку після прибуття в ЄС. Тривожать, на думку експертів  FRA, дані, що половина дітей віком 12—15 років, які взяли участь в опитуванні, повідомили про проблеми зі сном, концентрацією уваги, втрату відчуття впевненості в собі та власної цінності.

За словами директора FRA Майкла О’Флаерті, воєнна агресія в Україні спричинила найбільшу гуманітарну кризу в Європі із часів Другої світової війни.

«ЄС та його держави-члени ухвалили тимчасові рішення, що забезпечують необхідну підтримку. Оскільки війна затягується, нам потрібно запровадити ефективні довгострокові заходи, які дадуть змогу суспільствам, що приймають, і переміщеним особам адаптуватися до потрясінь, спричинених цією війною», — йдеться у пресрелізі FRA.

Автори дослідження вважають, що дані, які вдалося зібрати завдяки опитуванню, вказують на «необхідність замислитися, що трапиться після того, коли термін дії статусу тимчасового захисту завершиться».

«Необхідно почати дискусію про тривалі довгострокові рішення, щоб  гарантувати, що переміщені внаслідок війни особи будуть соціально й економічно інтегровані в наші суспільства», — йдеться в дослідженні. 

Источник: ukurier.gov.ua