Про це повідомляє Служба безпеки України.

За даними слідства, хакер створював спеціалізоване шкідливе програмне забезпечення, щоб отримати незаконний доступ до баз даних.

Він розповсюджував шкідливе забезпечення через електронні пошти банків і підприємств, завдяки чому отримував віддалений доступ до їхніх систем. Бази даних хакер передавав на анонімні інтернет-платформи, якими керували спецслужби росії.

Під час обшуків вдома у чоловіка виявили комп’ютерну техніку, банківські картки та мобільні телефони. Наразі йому повідомили підозру у створенні та розповсюдженні шкідливих програмних засобів (ч. 1 ст. 361-1 ККУ). Йому загрожує штраф від 34 000 до 68 000 грн або виправні роботи до 2 років, або позбавлення волі до 3 років.

Основні правила щодо кібербезпеки

Якщо ви отримали підозрілий лист чи повідомлення від невідомого відправника, — фахівці радять не починати листування, не пересилати повідомлення колегам, не відкривати вкладені файли та не переходити за посиланням.

Натомість варто звернути увагу на правильність написання поштової адреси в полі «від кого» і тексту повідомлення: наявність помилок може бути ознакою фішингу.

Що ще варто зробити:

• встановити надійні паролі та не розголошувати їх;
• використовувати різні паролі для різних облікових записів;
• не зберігати паролі в браузері;
• посилювати захист двохфакторною автентифікацією (якщо це можливо);
• використовувати офіційне ПЗ, яке підтримується виробником;
• завантажувати ПЗ із надійних джерел;
• своєчасно встановлювати на пристрої всі оновлення безпеки;
• не нехтувати антивірусним захистом;
• звертати увагу на наявність на вебсторінці ознаки захищеного з’єднання (замок в адресному рядку браузера);
• звертати увагу на правильність написання адреси сайту — різниця між оригіналом та підробкою може бути лише в одній літері;
• звертати увагу на зовнішній вигляд вебсторінки: якщо щось викликає підозру — в жодному разі не вводьте свої облікові дані та/або дані платіжної картки;
• перевіряти антивірусом будь-які файли та посилання з підозрілих повідомлень перед використанням; 
• перевіряти перед надсиланням листа або повідомлення імена адресатів для уникнення ризику розголошення конфіденційних даних;
• не розголошувати тимчасові паролі та коди підтвердження з sms, push-повідомлень чи повідомлень у месенджерах, а також pin- та cvv2/cvc2-коди платіжних карток — це конфіденційна інформація;
• створювати резервні копії важливих файлів;
• перевіряти дані про себе в різних реєстрах, зокрема щодо боргів, судових засідань тощо;
• звертати увагу та контролювати, які дані (про себе, своє оточення, свій дім або свою роботу), кому, навіщо і де ви повідомляєте, публікуєте або надсилаєте.