Головне військово-політичне управління (ГВПУ) Збройних сил Росії почало видавати спеціальний журнал «Политрук». Про це повідомляють російське видання «Агентство» та британська розвідка.

Перший номер журналу «Політрук» вийшов у травні. Його видає Головне військово-політичне управління (ГВПУ) Збройних сил РФ.

Очолив редакційну раду видання «Политрук» начальник ГВПУ та заступник міністра оборони РФ Віктор Горемикін.

У редакційній статті журналу йдеться, що видання адресоване «агітаторам та пропагандистам» в армії, які мають навчати російських солдатів «смертельно ненавидіти ворога».

У статті йдеться, що політруки повинні «виховувати непохитну впевненість у незламній силі російської армії», «роз’яснювати… визвольну місію російської армії», боротися з боягузтвом і панікерством. Російські солдати мають бути сповнені «незламної волі до перемоги» та «рватися в бій».

У статті прямо вказано, що ворог Росії у нинішній війні — «той самий», що й в Другій світовій для Радянського Союзу — а саме «поборники нацизму в Україні».

Як відзначає британська розвідка, мапа України, опублікована в журналі, використовується для підтримки аргументів, що ставлять під сумнів автентичність української державності, а отже, виправдовують вторгнення.

У вступній статті Горемикін пише, що журнал виник «не на пустому місці», а продовжуватиме традиції радянських журналів для політруків, які виходили з 1920 року. З редакційної статті випливає, що готувати політруків ГВПУ планує за зразком та подобою замполітів Червоної Армії часів Другої світової війни. У цій статті також цитують Сталіна.

У номері також опубліковані тексти про збір допомоги для учасників вторгнення, концерти російських артистів на Донбасі та десятиліття анексії Криму, а також вірші провоєнних поетів із книги «Голос фронту».

«Журнал відображає політизоване використання історії, яке стало помітною рисою російської освітньої політики в останні роки, особливо після вторгнення в Україну, і продовжує пропагувати хибні наративи, які Росія використовує для впливу на своїх військовослужбовців та населення загалом», — пише британська розвідка.

Перший номер журналу у форматі PDF виклали на сайті, створеному для підтримки інтернет-проєктів під патронажем Міноборони. На ньому також публікують інші видання про армію, посилання на публікації сайтів органів влади та провладних блогерів.

Наклад першого номера склав 999 екземплярів (випуск видань тиражем від однієї тисячі екземплярів вимагає реєстрації як ЗМІ, пояснює «Агентство»).

Источник: detector.media