Процес зореутворення всередині галактик добре вивчений, але до сьогодні мало відомо про те, як виникають і розвиваються новонароджені зірки на околицях галактик. 8 січня на 243 зборах Американського астрономічного товариства астрономи оголосили, що вперше спостерігали молекулярні хмари, з яких виникає зіркоутворення в цих віддалених регіонах.

Близько 18 років тому супутник GALEX виявив багато немовлят на околицях галактик, що було несподіваним відкриттям. Астрономи почали цікавитись умовами для цього зіркоутворення та шукали молекулярні хмари, які є джерелами формування зірок, але не змогли виявити їх у віддалених регіонах донедавна.

Зазвичай зіркоутворення починається з тяжіння розрідженого атомного газу, що згодом починає стискатися. При збільшенні щільності газу атоми починають формувати молекули, і молекулярний газ стає середовищем, здатним породити зірки.

Коли в 2005 році виявили новонароджені зірки на околиці галактики M83 за допомогою супутника GALEX, дослідники не змогли виявити супутні молекулярні хмари, і це викликало подив.

За допомогою різних приладів, включаючи телескопи Atacama Large Millimeter/submillimeter Array (ALMA), Very Large Array (VLA), Green Bank Telescope (GBT) та Subaru Telescope, дослідники провели додаткові спостереження для розгадки цього феномену. Вони з’ясували, що зовнішні оболонки молекулярних хмар на околицях галактики M83 були невидимі, і спостереження спромоглися розпізнати лише маленькі «серця» цих хмар.

Команда астрономів виявила 23 окремі молекулярні хмари в невеликих регіонах галактики M83. Це підтверджує наявність областей зіркоутворення на околицях галактик, хоча вони виглядають зовсім інакше, порівняно з внутрішніми областями галактик.

Вчені вважають, що ці нові спостереження вирішують головоломку, довжиною 18 років, пов’язану з процесом зіркоутворення на околицях галактик. Однак це дослідження також спричинило нові питання. В області, де були виявлені молекулярні хмари, дослідникам вдалося виявити надзвичайно високу концентрацію атомарного газу, яка не відповідає кількості молекулярного газу, що спостерігається. Це викликає необхідність нових досліджень розуміння причин цього аномального явища.