Великодній понеділок святкується християнами на згадку про перший день після воскресіння Ісуса Христа. У Біблії розповідається про те, що, воскреснувши, Христос невпізнаним став двом своїм засмученим учням.

У Біблії переповідається цей випадок так: «Ісус, взявши хліб, благословив, переломив та подав їм. Тоді розплющились у них очі, і вони впізнали його. Але він став для них невидимий».

Потім учні Христа повернулися до Єрусалиму і знайшли разом одинадцять апостолів та тих людей, що були з ними. Учні повідомили, що Господь воскрес і переповіли їм про зустріч з Ісусом. Під час цієї розповіді Ісус став серед них і сказав їм: «Мир вам».

Важливими символами Великоднього понеділка є хрест, на якому Христос прийняв смерть, і воскресіння. Також символами великодніх подій є яйця, що символізують народження нового життя, пробудження природи та повернення її родючості навесні.

В Україні понеділок після Великодня називають Поливаним або Обливаним. Ще з часів Київської Русі Обливаний понеділок святкували протягом трьох діб. Вважалося, що потрібно поливати водою, усіх, кого зустрінеш дорогою.

А ще хлопці ходили по тих хатах, де жили дівчата та прихоплювали з собою відра з водою, аби полити нею дівчат. Цей ритуал мав означати очищення та радість, адже під час поливання всі радісно сміялися та забавлялися водою.

Окрім людей, господарі обходили з водою свою худобу та рясно змочували її.

Ще у Світлий Понеділок чоловіки ходять у гості до родичів, близьких друзів, обмінюються привітаннями та подарунками – паски й крашанки. Жінки з незаміжніми дівчатами мали бути вдома та чекати «обливаних» хлопців – якщо парубки з відрами обіллють незаміжню дівчину, то це вважалося добрим знаком.

Жінки та дівчата зазвичай починали розважатися у Світлий вівторок, а чоловіки залишалися вдома.

Одразу після Великодня у вірян настає Світлий тиждень (Світла Седмиця) – час, коли християни продовжують один одного вітати з воскресінням Христа.

Тиждень після Великодня традиційно знаменний щоденними богослужіннями (служиться великодня літургія з хресним ходом), покладанням плащаниці на престолі, дзвоном у церквах та храмах.

Православні продовжують святкувати: молодь вирушає на гуляння, влаштовує ігри на свіжому повітрі, всі радіють життю, розважаються та балують себе смачними частуваннями.

У перший тиждень після Великодня церковнослужителі рекомендують займатися благодіяннями, допомагати ближнім та нужденним.

Протягом цього тижня заведено, щоб священнослужителі, а також парафіяни ходили по домівках з хрестом та іконами, традиційно служили великодні молебні.

До кінця тижня заборонено вінчатися, однак священники радять хрестити дітей.Не можна влаштовувати панахиди. Заборонено відвідування цвинтарів.

Під забороною сумувати й тужити, бо йдеться про радісний тиждень.

Рукоділля та прибирання оселі — теж у червоному списку заборон.

Важку роботу краще відкласти до наступного тижня.

Не бажано давати у борг та у когось будь-що брати в борг.

Заведено побільше відпочивати, веселитися.

Вважається, що сім’ї мають збиратися за святковими столами та згадувати приємні моменти.

Источник: news.uaportal.com