Шведський винищувач Saab 35 став новою віхою в авіаційних технологіях. Також саме льотчики Draken придумали маневр «кобра».

Saab 35 був створений, щоб захистити Швецію від загроз з боку Радянського Союзу. У сучасному світі новітніх стелс-винищувачів і F-35 винищувач Saab 35 вважається застарілим. Але за часів Холодної війни Швеції був необхідний цей винищувач, щоб гарантувати, що Росія не зможе домінувати в небі, якщо почнеться Третя світова війна або інший конфлікт.

Фокус переклав статтю Пітера Сучіу про шведський винищувач Saab 35, який створювався за часів Холодної війни.

Під час Другої світової війни Швеція дотримувалася політики нейтралітету, але розраховувала, що якщо війна все ж таки почнеться, то, швидше за все, проти Радянського Союзу. ВПС Швеції передбачали необхідність у винищувачі, який міг би перехоплювати бомбардувальники на великих висотах, але при цьому був би здатний вражати інші винищувачі.

Розробка такого перехоплювача почалася незабаром після Другої світової війни, і це був величезний стрибок уперед в авіаційних технологіях. У інженерів компанії Saab виникла інноваційна ідея створення нового всепогодного надзвукового винищувача – Saab 35 Draken.

Авіаконструктор Ерік Братт разом із командою з понад 500 техніків прийшов до ідеї унікальної форми «подвійного дельтаподібного» крила після вивчення різних способів пакування палива та обладнання. Це був радикальний дизайн, і Draken – що перекладається як «дракон», але насправді означає «повітряний змій» і пов’язане з формою крил – став першим літаком, який успішно застосував конструкцію подвійного дельтаподібного крила. Великі крила трикутної форми, найширші в задній частині, що звужуються до носа літака, дають безліч переваг.

Насамперед, дельтаподібні крила мають більший внутрішній об’єм для палива, ніж звичайні крила, а також конструктивно міцніші. Компроміс полягає в більшому опорі порівняно зі звичайними стрілоподібними крилами.

Братту і його команді подвійна дельтаподібна конструкція здалася багатообіцяючою, і після трьох років інтенсивного вивчення конструкції в 1952 році було вперше піднято в повітря Saab-210 – експериментальний літак, який отримав неофіційне прізвисько «Lilldraken» або «маленький повітряний змій», – що став піонером унікальної подвійної дельтаподібної форми крила Saab. Такі масштабні прототипи були необхідні в епоху до автоматизованого проєктування (CAD) і просунутого моделювання польотів.

Винахід маневру «кобра»

Перший прототип Saab-35A піднявся в небо 25 жовтня 1955 року, а J35A став ранньою серійною моделлю. Через історично невиправдану безхвосту конструкцію на початку експлуатації літак зіткнувся з низкою проблем, включно з кількома звалюваннями.

Однак пілоти були навчені, як не допустити цього, і в результаті тривалих тренувань пілотів з’явився так званий «маневр кобри», коли літак, що летить на помірній швидкості, може різко підняти ніс до вертикального положення і закинути його, на мить увійшовши у штопор, перш ніж здійснити повітряне гальмування усім корпусом, а потім опуститися назад у нормальне положення.

Зараз цей маневр вважається одним із найскладніших, але зазвичай його виконують тільки на авіашоу.

Протидія Совєтам

Під час Холодної війни Saab 35 зарекомендував себе як ефективний надзвуковий перехоплювач і винищувач. Це був один із перших бойових літаків західноєвропейського виробництва, швидкість якого у звичайному польоті перевищувала 2 Маха. Літак був прийнятий на озброєння ВПС Швеції, а потім експортувався до Фінляндії, Австрії та Данії.

Маневрк «кобра» у виконанні Saab 35 Draken

Літак пройшов низку модернізацій: загалом було випущено 651 екземпляр. Останній Saab 35 Draken, що перебував на озброєнні ВПС Австрії, був знятий з експлуатації тільки 2005 року, що свідчить про його ефективну конструкцію і можливості. Хоча літак ніколи не брав участі в реальних бойових діях, він, найімовірніше, чудово впорався би із роллю перехоплювача радянських бомбардувальників і більш ніж гідно протистояв радянським винищувачам тієї епохи.

Про автора

Пітер Сучіу – журналіст із Мічигану, який за свою двадцятирічну журналістську кар’єру брав участь у створенні більш ніж чотирьох десятків журналів, газет і веб-сайтів, опублікувавши понад 3 000 матеріалів. Він регулярно пише про військову техніку, історію вогнепальної зброї, кібербезпеку та міжнародні відносини. Пітер також є автором статей для Forbes.

Источник: focus.ua