Масовий наплив воєнних біженців до Польщі, а також повернення частини українських чоловіків для оборони України змінили портрет громадян України, які проживали у Польщі. Водночас стабільно високим є показник професійної активізації – майже 80% громадян України, які прибули до вторгнення, а також біженців з України працевлаштовані. Про це свідчать результати 4-го видання дослідження «Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики та перспективи», проведеного Міграційною платформою EWL, Фундацією EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Експерти дослідили портрет, настрої та наміри українців, які перебували у Польщі до повномасштабного вторгнення, а також тих українців, які вимушено приїхали до Польщі через російську агресію після 24 лютого 2022 року. І порівняли відповіді респондентів з результатами свого останнього дослідження планів і намірів українців у 2021 році перед повномасштабною війною.

Значна перевага жінок

Порівняно з 2021 роком змінилася гендерна структура респондентів – майже вдвічі зменшився відсоток чоловіків з України (з 57% до 31%). Дослідження показало, що 67% громадян України, які нині проживають у Польщі, — жінки. Причина – через повномасштабне вторгнення 92% воєнних біженців, які приїхали до Польщі, становлять жінки.

«Потік біженців з України після 24 лютого 2022 року, безсумнівно, домінував у міграційній ситуації в нашій країні, таким чином змінивши портрет громадянина України, який проживає в Польщі. Зараз більшість українців у Польщі – це жінки з дітьми, які часто працюють нижче кваліфікації. Гірше знання польської мови і труднощі з адаптацією до нових умов життя та роботи є викликом для багатьох мігрантів-біженців у Польщі, а також для польських роботодавців», — вважає Анджей Коркус, голова правління Міграційної платформи EWL.

Дані дослідження свідчать, що протягом півтора року змінився віковий склад дорослих українців у Польщі. Це переважно молоді люди, майже половина з яких (49%) молодше 36 років. Зросла кількість українців у віці 18–25 років (23% у 2023 році проти 16% у 2021 році), а старших за 45 років — зменшилася (12% у 2023 році проти 23% у 2021 році).

Експерти EWL наголошують, що це важливі дані для української економіки, для якої ключову роль відіграє відтік молодих людей — мобільних і готових працевлаштуватися – і які наразі мають можливість реалізувати себе у Польщі.

Згідно з результатами дослідження, найбільше українських громадян приїхало до Польщі з північної України — регіону, де було відбито напад російських окупантів, і де, втім, залишилися чималі збитки. Порівняно з 2021 роком відсоток уродженців цих теренів зріс на 8 відсоткових пунктів (35% проти 27%).

Високий рівень професійної активізації

Переважна більшість, аж 78% громадян України, які проживають у Польщі, працевлаштувалися. Враховуючи значну частку біженців війни в цій групі, показник слід вважати надзвичайно високим.

Відсоток зайнятості на 12 відсоткових пунктів вищий серед людей, які приїхали до Польщі до початку повномасштабної війни (83% проти 71% серед воєнних біженців). Це пов’язано з набутим раніше досвідом роботи в Польщі та міцнішою позицією довоєнних мігрантів на польському ринку праці. Однак загалом високий рівень зайнятості громадян України свідчить про їхню інтеграцію з польським ринком праці, на що значною мірою вплинув т.зв. «спеціальний закон» (з березня 2022 р.), який дав змогу громадянам України перебувати та працювати в Польщі на більш вигідних умовах – за спрощеною системою працевлаштування без отримання спеціальних дозволів на роботу.

«Польща, як країна з багаторічним досвідом створення сприятливих умов для працевлаштування мігрантів з України, впоралася з професійною активізацією біженців. Серед інших стали можливими швидкі та ефективні дії завдяки децентралізації допомоги, а також реалізації державних програм фінансової підтримки організацій і компаній. Такий високий відсоток працевлаштування також значною мірою пов’язаний із бажанням самих українців працювати»-, наголошує директор департаменту міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Марцін Колодзейчик.

Гірше знання польської мови і освіта

Згідно з дослідженням, серед біженців — більше громадян України з вищою та незакінченою вищою освітою (69%), ніж серед довоєнних мігрантів (46%). Причиною є, зокрема, передвоєнний попит польської економіки на працівників професій із професійно-технічною освітою та зовсім інший тип міграції, зумовлений війною в Україні. Варто зазначити, що від грудня 2021 року частка громадян України, які проживають у Польщі, з вищою та незакінченою вищою освітою зменшилася на 1/5, а з професійно- технічною освітою — зросла на 1/3.

З 46% до 35% знизився відсоток громадян України, які добре та дуже добре знають польську мову. Причиною є переважно погане володіння польською мовою серед воєнних біженців (лише 14% заявляють, що володіють польською мовою на як мінімум доброму рівні). З іншого боку, серед довоєнних мігрантів рівень тих, хто знає польську, все ще високий (49%), а порівняно з 2021 роком — навіть вищий.

Опитування громадян України, які проживають у Польщі, проводилося 4-13 березня 2023 року методом прямого F2F-інтерв’ю. Опитування проводилось українською мовою на вибірці N=500 повнолітніх громадян України, як довоєнних мігрантів, так і біженців з України. Анкета була розроблена Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету з урахуванням деяких питань від Міністерства сім’ї та соціальної політики Польщі, Управління у справах іноземців та Бюро національної безпеки Польщі.

Источник: thepage.ua