Українська промислова компанія "Інтерпайп" оцінює свої втрати в 2018 році від введення RAB-тарифів і формули "Роттердам+" 10 мільйонів доларів.

Про це повідомив Дмитро Кисілевський, директор з корпоративних відносин "Інтерпайпу", передає uaprom.

"У цьому році ми втратимо від двох "прекрасних" енергетичних ініціатив — RAB-тарифів і "Роттердам+" — майже 10 млн доларів (2 млн доларів і 8 млн доларів відповідно)", — заявив Кисілевський.

"Ця сума порівняна з капітальними інвестиціями навіть для нас, великого бізнесу, який вимірює CAPEX (капітальні інвестиції — ред) мільйонами доларів. За ці кошти можна побудувати гарне виробництво колісних пар, інші виробничі ділянки", — сказав він.

При цьому топ-менеджер також констатував, що в Україні завищені тарифи на послуги інших монополістів: залізничні тарифи, транспортування газу, портові збори.

"Коли ми привозимо свою трубу на Близький Схід, ми всі ці тарифи закладаємо в її ціну. А в тій же російській трубі тарифи на електрику, послуги залізниці, транспортування газу нижчі. Тому наша конкурентоспроможність на Близькому Сході поступово падає", — зазначив Кисілевський .

Крім того, представник "Інтерпайп" наголосив на винятковій важливості економічної дипломатії.

"Як тільки ми починаємо виробляти високотехнологічну продукцію, проти нас тут же вводяться мита. Наприклад, минулого тижня РФ і США синхронно ввели важкі мита проти української металопродукції", — нагадав він.

При цьому топ-менеджер відзначив, що влітку минулого року завдяки зусиллям президента і прем'єр-міністра вдалося продовжити дію прийнятних умов поставок труб в США.

"Зараз металурги знаходяться в щоденному діалозі з торговим представником України Наталією Микольською за новими митами. Це приклади правильної і своєчасної взаємодії між бізнесом і державою щодо захисту національних інтересів", — констатував він.

Кисілевський також наголосив на важливості запуску внутрішнього ринку споживання сталі через інвестиції в інфраструктуру.

На його думку, драйверами зростання можуть стати такі галузі, як вагонобудування, видобуток нафти і газу, а також інфраструктура та житлово-комунальне господарство.

Як повідомлялося, "Інтерпайп" у 2017 році збільшила продажі трубної і залізничної продукції в тоннах на 35%, продемонструвавши найкращий результат за останні три роки.

"Інтерпайп" входить в десятку найбільших в світі виробників безшовних труб, є третім за величиною виробником суцільнокатаних залізничних коліс в світі. У компанії працюють 11,5 тис співробітників.

У структурі компанії — "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)", "Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)", "Інтерпайп Ніко-Тьюб", "Дніпропетровський Втормет" і електросталеплавильний комплекс "Дніпросталь" під брендом "Інтерпайп Сталь".

Кінцевим власником Interpipe Limited є Віктор Пінчук і члени його сім'ї.

Як відомо, у березні 2016 року Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Це ціна, за якою ТЕС продають електроенергію в ринок. У ній, зокрема, враховується ціна на вугілля.

Відповідно до нової методики, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою "вартість вугілля у порту Роттердам плюс вартість його доставки в Україну".

Через застосування нової формули теплові генерації стали продавати електроенергію дорожче.

Нагадаємо, низка обленерго погодили зростання цін на електроенергію для своїх непобутових споживачів через запровадження стимулюючого тарифоутворення.

Раніше в "Урядовому кур’єрі" була опублікована постанова, якою затверджується нова методика, що дозволить запровадити стимулюючі тарифи для обленерго.

Постановою закладається в так зване RAB-регулювання дохідність для обленерго на рівні 12,5% річних на нову базу (йдеться про інвестиції в нові активи) і так само 12,5% річних дохідності на стару базу (наявні активи компаній).