Зміцнення національної валюти сприяло зменшенню обсягу державного і гарантованого державою боргу більше ніж на 100 мільярдів гривень.

Про це заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан під час засідання Комітету Верховної Ради з питань бюджету, на якому розглядався проект держбюджету на 2020 рік.

"Укріплення гривні має дві сторони медалі. Позитив − за 8 місяців цього року загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу зменшився на 101,3 млрд грн. Укріплення гривні спричинило зменшення боргу на 144,3 млрд грн при перевищенні запозичень над погашенням боргу на 43 млрд гривень", − підкреслив він.

"Водночас Рахункова палата неодноразово наголошувала на необхідності підвищення якості прогнозу макропоказників, які є основою розрахунків параметрів державного бюджету", — заявив Пацкан.

За його словами, неякісне прогнозування та планування як правило зумовлює невиконання показників державного бюджету. Зокрема, в держбюджет на 2019 рік був закладений валютний курс, який суттєво відрізняється від того, який є на сьогодні.

Це, за словами Пацкана, призвело до значного недоотримання доходів.

"На жаль, ми змушені констатувати, що за 9 місяців цього року, за оцінкою Рахункової палати, зміцнення гривні призвело до недоотримання 20,7 млрд грн доходів державного бюджету. І це не дивно. Адже 40% обсягу доходів державного бюджету обраховуються з використанням курсу гривні до долара США чи євро", − підкреслив голова Рахункової палати.

"У проєкті державного бюджету на 2020 рік закладений середній обмінний курс гривні до долара США і євро на рівні прогнозу на цей рік − 28,2 і 31,9 грн за долар і євро відповідно. Але ці показники значно відрізняються від сьогоднішніх. Тому, вважаю, без його перегляду не обійтися. Інакше, не виключаю, ми знову зіштовхнемося з проблемами", − наголосив він.

Економічна правда