Відомий борець з корупцією Віталій Шабунін поступово стає ще й відомим борцем з журналістами. Вперше, як борець з представниками медіа, він став відомим 7 червня, коли у присутності камер двічі за день здійснював напад на журналіста і відеоблогера Всеволода Філімоненка. Минулого тижня ЗМІ знову згадали прізвище голови ГО «Центр протидії корупції» поруч з прізвищем побитого ним журналіста. Справа в тому, що Філімоменко покинув Україну. За кордон, як стверджує сам відеоблогер, він виїхав через політичне переслідування.

UAINFO зв’язалося з Філімоменком, щоб розпитати, хто і за що його переслідує, та чи планує він повертатися в Україну.

Шабунін, ймовірно, тисне на слідство, кажучи про те, що в нього знайомства в США і що він розслідує всю корупцію, в тому числі у поліції. Справа в тому, що раніше, місяць тому слідчий говорив, що до 26 липня вручить Шабуніну повідомлення про підозру, оскільки в мене перелом щелепи, а це нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження. Неоднозначно трактувати цю ситуацію було важко. Все було начебто очевидно – людина вдарила мене, коли працювали дві камери, і нанесла мені травму середньої тяжкості. Але слідчий, який, можливо, непогана людина, піддався тиску. Не виключено, що він злякався тиску Шабуніна, а, можливо, це був тиск померлих американських президентів – наразі сказати важко. Але це відбулося і замість того, щоб вручити підозру Шабуніну, слідчий надумав вручати підозру мені. Звісно, я не став цього чекати, оскільки після вручення підозри обирають міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд або більш жорстку – тому, не кажучи нікому про мету поїздки, я виїхав за кордон, щоб уберегти себе від можливих наслідків.

Можу зазначити, що порушення проти мене кримінальної справи було вигідне ще одній особі – Олександру Єфремову. Нещодавно, коли я в суді давав покази у справі батька «ЛНР», захист Єфремова, щоб дискредитувати мене перед Фемідою, заявляв, що має інформацію про те, що я притягувався до кримінальної відповідальності. І от. Маємо. Не виключено, що Шабунін і Єфремов могли укласти ситуативний договір про співпрацю і разом зробити все можливе, щоб вдарити по мені.

Зразу була одна справа, в якій я був потерпілим, а він підозрюваним. Як я зрозумів, Шабунін зняв «побої», які він зазнав від розприсканої рідини, і заявив, що в нього також є пошкодження. Так з’явилася друга кримінальна справа, яку слідчий, як я розумію, хоче розслідувати швидше, ніж першу. Таким чином, поки МОЗ буде робити експертизу, тоді як ушкодження Шабуніна вже пройшли експертизу, мені оголосять підозру, я сяду в тюрму або отримаю судимість, а Шабунін на свою судимість буде чекати кілька років, крутячи слідством, як циган сонцем. Оскільки слідчий сказав, що підозру Шабуніну, можливо, вручать роки через три, а зі мною щодо порушеної проти мене справи треба якомога швидше побачитись, я вирішив, що замість того, щоб бачитись зі слідчим, краще як можна швидше поїхати за кордон.

– Після того, як Шабунін наніс вам тілесні ушкодження, чи спілкувалися ви з ним? Можливо, з його сторони або зі сторони його адвокатів були якісь пропозиції?

– Ні. Я так розумію, що він і його захист, можливо, вирішили витратити кошти на поліцію чи судово-медичну експертизу, а не запропонувати їх мені, як постраждалому. Я не знаю, що в них там в голові, але якби я був на місці Шабуніна, то в першу чергу запропонував би компенсацію людині, якій завдав шкоду, і якби людина не погодилась, то вже тоді йшов іншим шляхом. Але тут людина не те що не вибачилась, вона ще й продовжувала в прямих ефірах погрожувати мені, говорячи, як кажуть росіяни, «можу повторити». Тобто, він відчуває повну безкарність, що свідчить про те, що він має великі кошти, якими може розкидуватися і тиснути ними на слідство, або про негласні відносини з керівництвом МВС, від якого отримав прикриття і право діяти не в рамках правового поля. Але не подумайте, що я це стверджую. Це мої міркування.

– Чи будете ви просити в країни, у якій зараз перебуваєте, про надання політичного притулку?

– Наразі я знаходжусь у Польщі. Я не хочу остаточно покидати Україну, в мене немає претензій ні до президента, ні до міністра внутрішніх справ, і я не приїхав сюди, щоби звинувачувати свою країну в масових репресіях та просити про соціальні виплати і допомогу. Мені хочеться жити в Україні, працювати і продовжувати свою журналістську діяльність. Але якщо в мене буде лише вибір між тюрмою і можливістю залишитися за кордоном, то, мабуть, я виберу свободу. Певні переговори я провів – підстав для надання мені політичного притулку вистачає. У будь-який момент я можу почати процес його отримання, але я категорично не хочу цього робити. Я лише хочу добитися справедливості в Україні.

– За яких умов ви готові повернутися додому?

– Розслідування справи має повернутися в правове поле, а особа, яка порушила закон, має понести покарання. Інакше, як я можу продовжувати в Україні журналістську діяльність, якщо прямо під час інтерв’ю людина б’є мене, ламає мені щелепу і після цього уникає відповідальності?! Я хочу, щоби справу про напад на журналіста слідство довело до логічного завершення і передало в суд.