Дослідники з університету імені Йоганна Гутенберга в Майнці (JGU) виявили, що в Книзі Об’явлення (Одкровення) є деякі описи і фрази, схожі на стародавні таблички із замовляннями, повідомляє Heritage Daily.

Книга Об’явлення є останньою книгою Нового Заповіту, що охоплює три літературні жанри: епістолярний, апокаліптичний і пророчий. Традиційно вважається, що книга написана десь у I столітті нашої ери, хоча точна особистість автора (який називає себе просто «Іван») вже давно є предметом наукових дискусій.

Замовляння видряпували на тонких свинцевих аркушах, а потім або згортали, або складали, або проколювали цвяхами, опісля ховали під землею: закопували в могили чи гробниці, кидали в колодязі чи басейни, ховали в підземних святилищах або прибивали до стін храмів.

Такі таблички використовували всі члени суспільства, незалежно від економічного чи класового статусу: близько 1700 табличок знайшли в місцях по всьому римському світу, які здебільшого датуються періодом між 500 р. до н.е. і 500 р. н.е.

Дослідницький проєкт під назвою «Зневірені ритуали. Сліди заклятих табличок та їхня функція в Об’явленні Івана» досліджує роль зачарованих табличок у римському суспільстві, а також те, що вони мають схожу термінологію з Об’явленням Івана Богослова.

Проєкт досліджує перетин двох джерел на тлі того, як магію, з одного боку, і релігію, з іншого, сприймали в давнину.

Доктор Міхаель Хьольшер з JGU сказав: «В Об’явленні є певні аспекти, пов’язані із зачарованими скрижалями, які стосуються написів і практик, описаних в книзі Об’явлення. Це цілком могло бути непрямим вираженням потреби в сегрегації і спробою самозбереження ранньохристиянської громади, якій часто загрожувала небезпека».

«Ритуал загалом не обмежувався лише формулюванням заклинання як такого, але також охоплював акт його запису, проколювання табличок або їх поховання в навмисно обраних місцях», — сказав Хьольшер, описуючи аспекти такої практики. Древні люди вважали це формою чаклунства або чорної магії, передбачені римським законодавством.

Аналізуючи формулювання, використані на табличках, дослідники намагалися з’ясувати, як вони залишили свої сліди в тексті Об’явлення і як читачі кінця першого століття нашої ери могли інтерпретувати біблійний текст.

«Цілком можливо, що ті, хто читав або слухав слова Апокаліпсиса від Іоанна, могли з легкістю бачити цілі уривки, окремі фрази або концепції у світлі прокльонів», — сказав Хьолшер, підкреслюючи вплив культури проклятих табличок.

Як приклад він наводить опис ангела, який кидає в море величезний камінь зі словами: «Так саме і велике місто Вавилон буде безжалісно скинуте, і вже ніхто його не побачить».

На думку Хьольшера, це можна прочитати як своєрідний ритуал прокляття. Ті, хто стикався з цими словами в той час, цілком могли безпосередньо асоціювати їх з рутинним використанням проклятих табличок, з якими вони були знайомі.

У семи листах Об’явлення римське панування і культ імператора зображені як демонічні, сатанинські явища, від яких християнська меншість прагнула відгородитися.

«Книга Об’явлення сприяє процесу самопізнання, пошуку особливої ідентичності християнською меншиною у світі, де домінувала язичницька римська більшість, яка рутинно вшановувала не лише імператора, але й головних римських богів», — пояснив Хьольшер.

Источник: focus.ua